Page 122 - 4837
P. 122

років  –  на  території  Запорізької, Дніпропетровської,  Сумської,  Тернопільської,
       Рівненської, Миколаївської та Чернігівської областей.
            Сильні  морози.  В  Україні  в  зимовий  період  спостерігаються  сильні
       морози, що сягають -30 °С та нижче. Найбільш холодна частина країни – східні і
       північно-східні області (Луганська, Сумська, Харківська, Чернігівська) та гірські
       райони Карпат. В цих місцевостях буває температура нижче - 35 °С .
            Сильні  ожеледі.  Небезпечні  ситуації  пов'язані  з  виходом  південних
       циклонів. Ожеледь виникає на земній поверхні та на предметах при намерзанні
       переохолоджених крапель дощу або туману за температурі повітря, нижчої ніж
       0  °С.  Сильні  ожеледі  можуть  виникати  з  листопада  до  березня,  а  найчастіше
       бувають у грудні-січні. Особливо часто вони виникають на території Донецького
       Кряжу,  Приазовській,  Волинській,  Подільській  височинах  та  гірської  частини
       Криму).  Товщина  обмерзань  сягає  35  мм  та  більше.  Визначальним  фактором
       небезпечності  ожеледі  є  не  інтенсивність,  а  тривалість  цього  явища.  Сильна
       ожеледь триває від кількох годин до кількох діб.
            Тумани  погіршують  видимість  на  шляхах,  створюють  перешкоди  для
       роботи різних видів транспорту, сприяють забрудненню повітря. Сильні тумани
       спостерігаються переважно в холодну пору року. Найчастіше вони виникають у
       гірських  районах  Криму  та  Карпат.  Сезон  туманів  починається  у  жовтні,
       закінчується у квітні.
            Повені.  Значна  кількість  грошових  та  матеріальних  затрат  щороку
       витрачається  на  ліквідацію  наслідків  повеней  на  річках  України.  Повені
       виникають  під  час  тривалих  злив  та  внаслідок  танення  снігу,  вітрових  нагонів
       води, при заторах та зажерах. Найбільш вірогідними зонами можливих повеней
       на території України є: у північних регіонах – басейни річок Прип'ять, Десна та
       їх допливів. Площа повені лише в басейні р. Прип'ять може досягти 600-800 тис.
       га; у західних регіонах – басейни верхнього Дністра (площа може досягти 100-
       130 тис. га), річок Тиса, Прут, Західний Буг (площа можливих затоплень 20-25
       тис.  га)  та  їх  допливів;  у  східних  регіонах  –  басейни  р.  Сіверський  Донець  з
       допливами, річок Псел, Ворскла, Сула та інших доплив Дніпра; у південному та
       південно-західному  регіонах  –  басейни  доплив  нижнього  Дунаю,  р.  Південний
       Буг та її доплив.
            На значній території України річки мають виражений паводковий режим
       стоку. У середньому за рік тут буває 6-7 повеней. Вони формуються у будь-який
       сезон  року  та  часто  мають  катастрофічні  наслідки,  зумовлюють  масові
       руйнування та загибель людей.
            Руйнівна дія повеней може бути посилена непродуманим зведенням лісів
       у  басейнах  річок  (особливо  в  гірських  місцевостях).  Так,  великої  шкоди
       народному господарству України було завдано повенями на  р. Дністер й інших
       ріках західної, прикарпатської її частини у 1969, 1980 і 2008 рр. Значною мірою
       вони  були  зумовлені  вирубуванням  карпатських  лісів,  які  відіграють
       водорегулюючу роль у цьому районі. Довелося затратити багато коштів і зусиль
       для відновлення зведених лісів.
            У  1969  в  м.  Івано-Франківську  вода  із  р.  Бистриці  Солотвинської
       піднімалась, затоплюючи перші поверхи будинків. Після цього була споруджена


                                        122
   117   118   119   120   121   122   123   124   125