Page 50 - 4835

це. Зробити це за допомогою лише стисливості породи і води
важко, тому при створенні ПСГ використовують явище витіс-
нення води з порового простору пласта.
Зазвичай водоносні пласти не ізольовані, а гідродинаміч-
но пов’язані між собою як елементи загальної для них водо-
напірної системи. Тому при закачуванні газу у будь-який
пласт вода, що заповнює його мікропори, має можливість пе-
ретікати в інші горизонти даної водонапірної системи.
Та обставина, що водоносні пласти гідродинамічно
пов’язані між собою, проявляється в простому гідростатично-
му зв’язку між початковим тиском P в пласті і глибиною йо-
0
го залягання H : P   в gH . Відхилення від цієї залежності є
0
ознакою певної ізольованості даного пласта від інших частин
водонапірної системи.
Об’єм відкритої водонапірної системи, зазвичай, дуже
великий, він у багато разів перевищує об’єм газової порожни-
ни ПСГ. Ось чому вода, що витісняється із активної зони схо-
вища, практично не змінює пластовий тиск, який був у систе-
мі на достатній відстані від зазначеної зони. Тиск залишається
незмінним і підпорядковується гідростатичному закону роз-
поділу. Це дає змогу ввести важливе поняття – контур жив-
лення. У проекції на горизонтальну площину контур живлен-
ня – це замкнута крива, що охоплює сховище на достатній
відстані від його активної зони. На цій кривій зведений плас-
товий тиск є величина стала.

4.14 Правила технічної експлуатації ПСГ в Україні

Технічна експлуатація ПСГ України регламентується но-
рмативними документами, у тому числі, стандартом підпри-
ємства «Укртрансгаз» «Правила технічної експлуатації магіс-
тральних газопроводів».

50