Page 49 - 4835

Формування газової порожнини на етапі його створення –
відповідальне завдання, від вирішення якого залежать резуль-
тати подальшої експлуатації ПСГ. Легкий природний газ на-
магається зайняти верхню частину водоносних горизонтів, у
той самий час нижня частина залишається заповнена водою.
Внаслідок цього повнота використання порового простору
пласта зменшується, а поперечні розміри сховища зростають.
При закачуванні та відбиранні газу утворюються довгі газона-
сичені язики, які витягуються вздовж покрівлі пласта і можуть
навіть вийти за межі герметичної пастки. Останнє призводить
до значних матеріальних втрат і є загрозою для довкілля.
При тривалому простої ПСГ в пласті може сформуватися
границя розділу фаз. Ця границя буде горизонтальною, вна-
слідок чого форму газової порожнини може співпадати з одні-
єю із ізогіпсів (лінією рівня) пласта. При циклічній експлуата-
ції ПСГ, коли обмежені за часом періоди простою змінюються
періодами закачування та відбирання газу, межі газової поро-
жнини не співпадають з ізогіпсами і весь час змінюють ви-
гляд. Витіснення води газом із мікропор пористого середови-
ща ніколи не буває повним, ось чому значна частина газової
порожнини ПСГ заповнена газоводяною сумішшю з певним
вмістом газу. При циклічній експлуатації ПСГ середня газона-
сиченість газової порожнини постійно зростає. Але це зрос-
тання не безконечне і певна частина порового простору водо-
носного пласта завжди залишається заповнена водою. Тому
поняття газової порожнини ПСГ у водоносному пласті є умо-
вним, воно передбачає, що насиченість газу у даній частині
пласта більша від нуля.

4.13 Водонапірна система ПСГ у водоносному пласті

Для того щоб у пласті, мікропори якого заповнені водою,
розмістити природний газ, необхідно для нього звільнити міс-

49