Page 186 - 4835
P. 186

зопостачання Харківського промислового району та спожива-
           чів  магістральних  газопроводів  Шебелинка-Полтава-Київ,
           Шебелинка-Диканька-Київ і Єфремівка-Диканька-Київ.
                  Кегичівське підняття пов'язане із захованою палеозойсь-
           кою структурою і розташоване між Соснівським і Павловсь-
           ким штоками девонської солі.
                 Кегичівське підняття за покрівлею Підбрянцівського го-
           ризонту – це брахіантиклінальна складка субширотного про-
           стягання,  східна  перикліналь  якої  зруйнована  Павловським
           соляним  штоком.  У  контурі  ізогіпси  мінус  2200  м  вона  має
           розміри 7,5-5,6 км і висоту 472 м.
                 Складка  має  плоске  склепіння  та  асиметричні  крила:  у
           найбільш крутого південного крила кути падіння становлять
                                          о
                  о
                                                                          о
           15-170 ,  північного  –  11-120 ,  західна  перикліналь  –  5-70 ,
                          о
           східна – 12-180 .
                 Важливим  чинником  тектоніки  Кегичівського  підняття,
           що позитивно впливає на герметичність газового покладу,  є
           пластичність  солі  слов'янської  та  інших  світ,  яка  сприяє
           швидкому "заживанню" скидів і тріщинних зон. У будові пас-
           тки Підбрянцівського горизонту, особливо в східному блоці,
           істотну роль відіграє козирок Павловського соляного штоку.
                 Підбрянцівський продуктивний горизонт  складений пе-
           реважно кавернозно-тріщинуватими доломітами і вапняками
           з прошарками алевролітів, пісковиків та глин. Він залягає без-
           посередньо під потужною товщею брянцівської солі, у скле-
           пінній частині частково зрізається сіллю, а в більш занурених
           частинах в його покрівлі з'являється пачка мергелистих порід.
                У розрізі горизонту простежується від двох до шести га-
           зонасичених пропластків, сумарна ефективна товщина яких у
           західному блоці досягає 15 м, східному – 14 м, середньозва-
           жена  за  площею  ефективна  товщина  становить  5,8  та  9,4  м
           відповідно. Структура його пориста, проте встановлена і на-
           явність численних тріщин шириною 0,1-0,2 мм з локальними
           розширеннями, у зв'язку з чим змінюються і його колекторсь-
           кі властивості. Коефіцієнт пористості змінюється від 5-7 % до
           25 %.  Середньозважена пористість у межах літологічного ко-
           нтуру покладу для західного блоку становить 14 %, східного –


                                         186
   181   182   183   184   185   186   187   188   189   190   191