Page 11 - 4835

нулого століття через відсутність у Європейській частині
СРСР виснажених нафтогазових родовищ змушені були ство-
рювати більш дорожчі ПСГ у водоносних пластах. Роз-
починаючи з вісімдесятих років, у зв'язку з появою у зазна-
ченому регіоні виснажених нафтогазових родовищ почали ін-
тенсивно створювати на їх базі найбільш ефективні та еко-
номічні ПСГ. Особливо інтенсивний розвиток підземного збе-
рігання газу в колишньому СРСР спостерігався у вісімдесяті
роки минулого століття. Якщо у 1980 році сумарний об'єм
3
ПСГ СРСР становив 19 млрд м , то вже у 1986 році він пере-
3
вищував 38 млрд м . Сьогодні в Росії експлуатуються 28 ПСГ
3
з сумарним активним об'ємом газу близько 70 млрд м .
Найбільш потужним у Росії є Північноставропільське
3
ПСГ з активним об'ємом понад 20 млрд м . Воно оснащено
двома ДКС, що включають у себе 18 перекачувальних агрега-
тів ГПА Ц-6,3 і 12 агрегатів ГПА Ц-16 загальною потужніс-
тю 305 МВт, дві установки осушення газу, 13 газозбірних
пунктів, до яких підключено 620 експлуатаційно-нагнітальних
свердловин. З урахуванням другого об'єкту газозберігання -
3
"зеленої світи" (активний об'єм 4,2 млрд м ) загальна кількість
експлуатаційно-нагнітальних свердловин становить 824, по-
тужність трьох ДКС дорівнює 440 МВт, максимальна досяг-
3
нута продуктивність становить 166 млн м /д. Експлуатація
цього сховища дає змогу повністю забезпечити газом великий
Передкавказький регіон Росії (Ростовська область, Ставро-
польський і Краснодарський краї, Калмикію та північнокавка-
зькі автономні республіки Росії), Вірменію, Грузію і частково
Азербайджан.
В Україні пошуки сприятливих структур для створення
підземного сховища газу для потреб Києва були розпочаті ще
в 1959 році. У результаті проведених розвідувальних робіт
були вибрані Олишівська і Червонопартизанська структури в
сусідній Чернігівській області. 25 травня 1964 року розпочато
дослідне закачування газу у водоносний пласт Олишівської
структури. Цю дату і прийнято вважати за початок створення

11