Page 79 - 4830

об’єктів. Ці вимоги, у свою чергу, залежать від цільового призначення, якості
земель і максимальних можливостей відображення у плані облікової одиниці

площі. Відповідно до [46], такими обліковими одиницями повинні бути:
– у містах республіканського і обласного підпорядкування – 1 кв. м

(0,0001 га);
2
– для ділянок садово-городніх товариств – 2,5 м (0,00025 га);
2
– у містах районного підпорядкування і селищах – 15 м (0,0015 га);
2
– у селах – 100 м (0,010 га).

На основі викладеного вище рекомендовано такі масштаби створення

земельно-кадастрових карт (планів) [46]:

– у містах республіканського і обласного підпорядкування – не дрібніше

1:500;

– у містах районного підпорядкування і селищах – не дрібніше 1:1000;

– у селах – не дрібніше 1:2000.

Для забезпечення необхідної точності відображення прийнятої облікової

одиниці площі гранична похибка точок знімального обґрунтування і

межових знаків відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі

не повинна перевищувати [46]:

– у містах республіканського і обласного підпорядкування –10 см;

– у містах районного підпорядкування і селищах – 20 см;

– у селах – 40 см.

Похибка взаємного положення суміжних точок межі не повинна

перевищувати 0,1 мм у масштабі плану.

3.7 Методи кадастрових знімань

Велике значення для створення земельно-кадастрових планів і карт має

застосування дистанційних методів зондування території. Найбільш

поширеними із них є космічні знімання і аерофотознімання. Основна

перевага цих методів над традиційними наземними полягає у тому, що:

- вони надають можливість зібрати великий масив інформації про землю

80