Page 67 - 4830

забезпечення створення покриття на великі ділянки місцевості повинно
враховувати кривизну Землі. Так, наприклад, якщо віддаль від осьового

меридіану зони Гауса-Крюгера становить 200 км, то відносне спотворення
площі дорівнює 1/1000, а площу в 1000 га, отриману за прямокутними

координатами, треба зменшити на 1 га [28].
Враховуючи те, що плани земельних ділянок розробляють у

прямокутних системах координат, то необхідно розробити методику

топографо-геодезичного забезпечення ведення Державного земельного

кадастру з урахуванням редукційної проблеми.

Отже, для ведення інформаційних баз даних автоматизованих систем

Державного земельного кадастру зі створення земельно-кадастрового

покриття на значні території, необхідно враховувати кривизну Землі.

Забезпеченню розв’язку наведених задач відповідає введення двох

систем координат [28]:

- геодезичної системи координат B, L для ведення інформаційних баз

даних автоматизованої системи Державного земельного кадастру;

- локальних систем координат (для невеликих ділянок), похідних від

системи Гауса-Крюгера, в яких мінімізовано спотворення лінійно-кутових

вимірювань та площ земельних ділянок.

Починаючи приблизно з 1993 року у містах України почали масово

виконувати топографо-геодезичні роботи для інвентаризації земель,

замовниками яких виступали органи Держкомзему України. Предметом

кадастрових знімань для інвентаризації земель населених пунктів є юридичні

просторові об’єкти, межі земельних ділянок, які відокремлюють зміну прав

власника. Але ці юридичні об’єкти, як правило, співпадають з певними

топографічними об’єктами місцевості. Часто для цих робіт координують

кути будівель і споруд. Результати проведених знімань практично не

наносять на планшети з твердою основою (у масштабі 1:500), які зберігають

у місцевих органах архітектури. Значні обсяги робіт виявилися паралельними

і по суті справи розірвали існуючий топографічний простір у містах [28].
68