Page 65 - 4830

забезпечення ведення Державного земельного кадастру мають багато
спільного з традиційними топографо-геодезичними та картографічними

роботами. У той самий час вони мають певну специфіку, що відображено на
методах проведення робіт, оброблення , складу та представлення інформації.

Сучасний стан інформаційного забезпечення робіт, пов’язаних з побудовою
автоматизованих систем ведення Державного земельного кадастру

характеризується централізованим їх розвитком на місцях різними засобами.

Побудова сучасних геоінформаційних систем ведення земельного та інших

видів кадастрів вимагає уніфікації складу робіт та їх представлення. Серед

сучасних проблем ведення автоматизованих систем кадастрових робіт можна

зазначити такі [28]:

- земельно-кадастрове покриття;

- підбір систем координат;

- єдина топографічна основа.

Відповідно до чинних нормативно-технічних документів Держкомзему

України «Положення по земельно-кадастровій інвентаризації земель

населених пунктів» [46], «Інструкції про встановлення (відновлення) меж

земельних ділянок у натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими

знаками [34], вказівкою Держкомзему «Про присвоєння кадастрових номерів

земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель» [51] та

Законом України «Про державну інвентаризацію земель» [17], кінцевою

метою топографо-геодезичних робіт, які виконують у процесі кадастрових

знімань та інвентаризації земель є складання індексних кадастрових карт.

При цьому земельно-кадастровою обліковою одиницею повинна бути

земельна ділянка, кадастровий квартал, кадастрова зона, адміністративно-

територіальна одиниця. З самого змісту земельно-кадастрової інформації

випливає головний принцип топологічної моделі індексних кадастрових карт

– кожна точка земної поверхні належить тільки одній земельно-кадастровій

обліковій одиниці, якщо вона не перебуває на її межі [28].

З цим головним принципом топологічної моделі пов’язане відоме
66