Page 207 - 4830

використання водних об’єктів) зазначеного ефекту. Загальна величина
середньорічного нормативного економічного ефекту розподіляється між

тими виробничими фондами, водними і земельними ресурсами, які були
чинниками його створення.

Для водних об’єктів багатоцільового використання ця частка ефекту від
земельних ресурсів встановлена на рівні 0,33.

Нормативний середньорічний економічний ефект, утворений

земельним чинником (Ен), визначають за формулою:

Е  Е  Е  Е  Е  Е  Е  7 0.33  , (9.9)
Н В П Г З ВТ Р
де Ев – розрахунковий нормативний середньорічний економічний ефект

від використання водного об’єкта для водозабезпечення міського та

сільського населення;

Еп – те ж саме при промисловому і агропромисловому водопостачанні;

Ег – те ж саме при виробництві гідроелектроенергії;

Ез – те ж саме при зрошенні та обводненні сільськогосподарських

земель;

Ерг – те ж саме при веденні рибного господарства;

Евт – те ж саме при використанні водойм з транспортною метою;

Ер – те ж саме при використанні водойм з лікувально-оздоровчою і

туристичною метою та для масового відпочинку населення.

Розрахункові орієнтовні величини нормативного середньорічного

економічного ефекту від використання поверхневих водних об’єктів у

середньому для України наведені в таблиці 9.9.

Коефіцієнт, який враховує місце розташування водного об’єкта (К 1)

обчислюють за формулою:

К  К  К  К  К , (9.10)
1 ЗД Р З Л
де Кзд – коефіцієнт, який характеризує об’єкт загальнодержавного

значення;

200