Page 181 - 4830

території населеного пункту, що дозволяє встановити межі гідроморфних
грунтів.

Багато інформації використовують з фотопланів, щякі вміщують цілу
низку дешифрувальних ознак, таких як тон фотозображення, його щільність,

що залежить від вмісту гумусу, кремнезему, вологи, структури грунту,
форми контуру та ін.

Комплекс фотозображень з аерофотоматеріалів, які характеризують

навколишню територію населеного пункту, на яку існують грунтові карти,

співставляють з фотопланами на територію даного населеного пункту. У

такий спосіб виявляють спільні дешифрувальні ознаки та аналогічні

комплекси фотозображень на обстежених і необстежених площах. Базуючись

на даних про грунтовий покрив прилеглих масивів, охоплених грунтовим

зніманням і враховуючи відображений на топокартах рельєф, складають

умовну екстраполяційну карту грунтового покриву населеного пункту.

Для уточнення виділених грунтових контурів та уникнення грубих

помилок при складанні даної карти здійснюють візуальне обстеження

території населеного пункту.

Отже, на території населеного пункту виділяють агровиробничі групи

грунтів. За результатами виконаних робіт складають експлікацію

агровиробничих груп грунтів.

Грошову оцінку одного гектара земель певної агровиробничої групи

грунтів у межах населеного пункту Гагр розраховують за формулою:

Г Б
Г  агр , (8.11)
агр
Б
де Г – грошова оцінка гектара відповідних сільськогосподарських угідь

на території суміжного (базового) сільськогосподарського підприємства, грн;

Багр – бал бонітету оцінюваної агрогрупи грунтів населеного пункту;

Б – середній бал бонітету грунтів для базового сільськогосподарського

підприємства.

Визначення грошової оцінки будь-якої ділянки у межах території

174