Page 6 - 4819
P. 6
Інтенсивність запаху оцінюють за такою шкалою в балах: 0 – запаху немає; 1 - дуже
слабий запах; 2 – слабкий; 3 - помітний; 4 - чіткий; 5 - дуже сильний.
Смак воді придають розчинені в ній мінеральні сполуки, гази та сторонні домішки.
Якщо підземна вода містить гідрокарбонати кальцію і магнію, а також вуглекислоту,
то вона має приємний смак. Велика кількість органічних речовин придає воді солодкуватий
присмак; солонуватий смак зумовлений розчиненням значної кількості хлористого натрію, а
гіркий - наявністю у воді сульфатів магнію та натрію. Іони заліза придають воді своєрідний
«металевий» присмак.
Смак визначають у воді, підігрітій до 20-30 ?С і оцінюють за таблицями в балах.
Густина води ρ – це відношення її маси m до об'єму V.
m
ρ= , кг/м? (1.1)
V
0
За одиницю густини прийнято густину дистильованої води за t 4 C . Величина,
обернена до густини, тобто відношення одиниці об'єму до одиниці маси, називається
питомим об'ємом.
Густина підземних вод завжди (при визначенні на поверхні) більша від одиниці і для
розсолів досягає величини 1300 кг/м? і навіть більше.
Густина води залежить від температури, кількості мулу, тиску, кількості розчинених
газів і вимірюється ареометром або пікнометром.
Температура дуже впливає на густину, тому біля індексу густини вказують
температуру, за якої проводять замір. Густина води переважно вимірюється за температури
+20 С (за стандартних умов), тоді біля індексу температура не ставиться. Густина підземних
природних вод зростає із збільшенням ступеня їх мінералізації.
Відносна густина – це відношення густини води при 20 0 С до густини дистильованої
20
води при t 4 ?С - ρ . Це безрозмірна величина.
4
Мінералізація
Сумарний склад розчинених у воді іонів солей і колоїдів характеризує ступінь
3
мінералізації води. Вона переважно виражається у грамах на 1 літр (дм ) розчину.
За В. І. Вернадським за ступенем мінералізації (М) природні води поділяються на:
1) прісні – М від 0,1 до 1 г/дм?;
2) малої мінералізації - М від 1 до 5 г/дм?;
3) середньої мінералізації - М від 5 до 15 г/дм?;
4) високої мінералізації - М від15 до 35 г/дм?;
5) розсоли – М від 35 до 150 г/дм?;
6) міцні розсоли – М більше 150 г/дм?.
Реакція середовища
Реакція середовища, тобто лужно-кислотні властивості води визначаються
концентрацією водневих іонів. Води в невеликій мірі дисоціюють на кисневі і гідроксильні
іони. При кімнатній температурі цей добуток дорівнює 10-14. У нейтральних розчинах
концентрації водневих і гідроксильних іонів рівні між собою, у кислих – концентрація
кисневих іонів більша ніж концентрація гідроксильних, у лужних – навпаки.
Концентрація водневих іонів виражається через показник ступеня величини цієї
концентрації взятий з оберненим знаком, і визначається через рН. При рН = 7 реакція