Page 28 - 4819
P. 28

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7
                          ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ФІЗИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ГРУНТІВ

                                                   Мета і завдання роботи
                      Дослідним шляхом визначити основні фізичні показники  ґрунтів.

                                              Основні теоретичні положення
                      Зв’язні  ґрунти  –  це  пилувато-глинисті  ґрунти,  де  між  пластинками  ґрунту  існують
               водно-колоїдні зв’язки.
                      Механічні властивості цих ґрунтів будуть залежати від ступеня дисперсності ґрунтів,
               мінералогічного складу, об’ємної маси, пористості, вологості.
                      Отже, для оцінювання будівельних властивостей зв’язних ґрунтів важливо визначити
               їх основні фізичні характеристики:
                      1)  об’ємну масу;
                      2)  пористість;
                      3)  вологість.

                      Об’ємна маса грунту( об) – це відношення маси зразка ґрунту непорушеної будови
               до  об’єму,  який  він  займає,  тобто  маса  ґрунту  в  одиниці  його об’єму.  Величина  об’ємної
               маси ґрунту може змінюватись залежно від кількості води, яка в ньому є.
               Об’ємна маса скелета грунту( ск) – величина об’ємної маси ґрунту при видаленні з нього
               води (абсолютно сухого).
                      Природна (вагова) вологість породи (W) – відношення маси води, яка вміщується в
               порах ґрунту до маси мінерального скелету ґрунту, виражене в процентах:
                                                            
                                                    W     об   ск   100 , %                                                      (7.1)
                                                            
                                                             ск
                       Об’ємна вологість ґрунту (W O) –  відношення об’єму води в ґрунті (V 0) до об’єму
               ґрунту (V), виражена в %
                                                         V
                                                    W    0   100, %,                                                               (7.2)
                                                      0
                                                         V
                      Повна вологоємність – це вологість при повному заповненні пор водою.

                      Ступінь  вологості  грунту  (G)  –  це  відношення  вологості  грунту  (W)  до  повної
               вологоємності.
                      Ця величина характеризує ступінь заповнення пор грунту водою і змінюється від 0 до
               1.
                           Коефіцієнт пористості (n) – це відношення об’єму пор (V-V ск) до загального об’єму
               ґрунту (V):

                                                         V  V
                                                      n       ск   100, %                                                        (7.3)
                                                            V

                      Для звичайних ґрунтів коефіцієнт пористості становить 20-30 %, а для осадових
               досягає 68 %.

                      Коефіцієнт  приведеної  пористості  (е)  –  відношення об’єму  пор  (V-V ск)  до  об’єму
               твердого скелету (V ск), залишається сталим у ґрунтах навіть при стисканні.
   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33