Page 16 - 4819

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4
ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ЛУЖНОСТІ
ПІДЗЕМНИХ ВОД

Мета і завдання роботи
Визначити загальну лужність у досліджуваній підземній воді.
Загальну лужність підземних вод визначають методом титрування проб води соляною
кислотою. Це надійний метод, але не дає точного роздільного визначення карбонатів і
бікарбонатів, оскільки лужність визначається рядом аніонів слабих кислот, а при титруванні
карбонатів титруються й інші аніони слабих кислот. Крім того, через перехід вуглекислоти
в газову фазу неперервно змінюється карбонатна рівновага і співвідношення у складі
карбонатів та бікарбонатів.

Обладнання, прилади, реактиви
Титрувальний стіл, колби об’ємом 250 мл, піпетки об’ємом 100 мл. Реактиви: розчин
фенолфталеїну (1% спиртовий), розчин метилоранжу, розчин соляної кислоти (0,1н).

Порядок проведення роботи
Лужність пластових вод обумовлюється наявністю солей слабих кислот, в основному
карбонатів і бікарбонатів лужно-земельних і лужних металів. Розрізняють лужність за


2
фенолфталеїном (CO ) і метилоранжем ( HCO ).
3 3
Для визначення загальної лужності 100 мл профільтрованої досліджуваної води
наливають в конічну колбу об’ємом 250 мл, додають 10 крапель 1% спиртового розчину
фенолфталеїну. У випадку появи малинового забарвлення проводять титрування 0,1н
розчином соляної кислоти до переходу забарвлення розчину від малинового до прозорого.
Потім до проби додають 3 – 4 краплі метилоранжу і титрують до переходу жовтого кольору в
оранжевий.
  аb  н  1000

Вміст НСО 3  мг-екв/л, (4.1)
100
або

НСО 3     аb  н  1000  61 мг/л. (4.2)
100

Вміст CO 3 2   а  н 2 1000 мг-екв/л, (4.3)
100

або

а н 2 1000 30, 5
CO 3 2  мг/л, (4.4)
100

де а – розхід розчину соляної кислоти в мл при титруванні за фенолфталеїном;
b – розхід розчину соляної кислоти в мл при титруванні за метилоранжем;
н – нормальність розчину соляної кислоти;

61 – еквівалентна вага HCO ;
3