Page 49 - 4816

засобів;
 поагрегатним, для якого бурова установка
розбирається на окремі агрегати, які транспортуються вантаж-
ним транспортом універсального призначення;
 повузловим, для якого компоненти бурової установки
розбираються на окремі вузли, вага яких обмежена вантажо-
підйомністю гелікоптерів, застосовуваних для транспортування.
У наведеному переліку в напрямку згори донизу покра-
щується транспортабельність, але одночасно погіршується
монтажоздатність. Що менша кінцева глибина свердловин,
для буріння яких призначена конкретна установка, що
коротшим є час перебування установки на певній точці
буріння, що менша тривалість технологічного циклу
спорудження свердловини, то вищими є вимоги до
мобільності установки, іноді їх дово-диться задовольняти
шляхом зниження ефективності самого буріння.
Застосовність довільного способу монтажу і транспорту-
вання бурових установок визначається сукупністю таких
чинників:
 відстанню транспортування між попередньою і
наступною точками буріння;
 профілем траси, якою здійснюватимуть перевезення
(рельєф, максимальні поздовжні та поперечні схили);
 мінімальною несучою здатністю ґрунту на трасі;
 наявністю-відсутністю природних (річки, водоймища,
ліси, яри) та/або техногенних (лінії електропередач, магістральні
автошляхи, наземні трубопроводи, залізничні колії) перешкод,
культивованих земель, сільгоспугідь, населених пунктів;
 обмеженнями, стосовними ширини колії, маси, верти-
кального та поздовжнього габариту транспортованого
устатку-вання, мінімального радіусу повороту.
Вибираючи спосіб монтажу і транспортування, беруть до
уваги той факт, що складання бурового комплексу в польових
умовах характеризується низькою точністю, незадовільною
якістю, які негативно вплинуть на надійність обладнання в
48