Page 63 - 4815

Порядок роботи. Залежно від типу прихоплення вибирають
місце роз’єднання неприхопленої частини бурильних труб з
прихопленою. Для нанесення ударів «знизу-вверх» ВУК разом з
ОБТ максимально можливого діаметра довжиною меншою ніж 75 м
опускають в свердловину і з’єднуються з прихопленою колоною.
Якщо необхідно створювати удари «зверху-вниз», то ВУК
з’єднують з бурильними трубами на відстані 500-1500 м вище
верхньої межі прихоплення.
Для нанесення удару бурильну колону повертають ротором
вправо і загвинчують ніпель у муфті гелікоїдної різьби. Потім
колону розтягують із силою 200–700 кН. Муфта гелікоїдної різьби
збільшується в діаметрі, ніпель зривається і бойок ударяється по
ковадлу, який через корпус передає удар на прихоплену колону. Для
повторення удару знову загвинчують ніпель у муфті гелікоїдної
різьби.
При нанесенні ударів «зверху-вниз» удар вниз створюється
масою попередньо натягнутої бурильної колони (l = 500 - 1500 м )
сила удару ВУКа регулюється кількістю обертів ніпеля в муфті
гелікоїдної різьби. Чим більша кількість обертів, тим більша сила.
Кількість ударів ВУКа не повинна перевершувати 100-120.
Якщо після нанесення такої кількості ударів звільнити колону не
вдається, то роботу з ВУКом припиняють і застосовують інші
способи ліквідації прихоплень.
Технічну характеристику основних типорозмірів ВУК
наведено в додатку Ж.
2.5.5 Пристрій для зниження гідравлічного тиску в зоні
прихоплення

Цей пристрій призначений для ліквідації диференційних
прихоплень.
Основними елементами пристрою є: пакер і золотниковий
клапан, який після відкриття з'єднує підпакерний простір, тобто
зону прихоплення із внутрішньої порожниною бурильної колони,
що заповнена буровим розчином на задану висоту. Це забезпечує
різке зниження гідростатичного тиску в зоні прихоплення й усуває
притискувальну силу. Схема пристрою показана на рисунку 2.15.
До складу пристрою входить рухомий ствол 3 з верхнім
перевідником 1 та нерухомого корпуса 6 з нижнім з’єднанням 12,
між якими розміщений основний пакеруючий елемент 2 та
допоміжний пакер 4.

61