Page 70 - 4800
P. 70

Рисунок 8.1 – Нечітке логічне виведення
                                                                   ~
                    Позначення:  X   –  вхідний  чіткий  вектор;  X   –  вектор  нечітких  множин,  що
                                                ~
            відповідає вхідному вектору  X ;  Y  – результат логічного виведення у вигляді вектора
            нечітких множин; Y  – вихідний чіткий вектор.
                    8.2 Склад графічного інтерфейсу

                    Fuzzy Logic Toolbox містить наступні редактори:
                      редактор нечіткої системи виведення Fuzzy Inference System Editor (FIS Editor
            або FIS-редактор) разом з додатковими програмами – редактором функцій належності
            (Memberhip Function Editor), редактором правил (Rule Editor), вікно перегляду правил
            (Rule Viewer) і вікном перегляду поверхні відгуку (SurfaceViewer);
                      редактор гібридних систем (ANFIS Editor, ANFIS-редактор);
                      програма знаходження кластерів (програма Clustering – кластеризація).
                    Робота         в       редакторі         нечіткої        системи         виведення
            Fuzzy Inference System Editor
                    Для  завантаження  основного  fis-редактора  надрукуємо  слово  fuzzy  в
            командному рядку. Після цього відкриється нове графічне вікно, зображене на рис. 8.2.
            Для того щоб додати нову вхідну змінну, необхідно в меню Edit вибрати команду Add
            Variable…\Input.  Для  зміни  імені  змінної  необхідно  ввести  нове  ім’я  в  полі  Name  і
            натиснути  клавішу  Enter.  Для  того  щоб  задати  ім’я  системі,  необхідно  в  меню  File
            вибрати в підменю Export команду To File і ввести ім'я файла.


































                                      Рисунок 8.2 – Вигляд вікна FIS Editor

                    Щоб перейти в редактор функцій приналежності, необхідно двічі натиснути на
            будь-якій з функцій, де можна вибирати властивості конкретної, вікно відображено на
            рис. 8.3:















                                                         70
   65   66   67   68   69   70   71   72   73   74   75