Page 116 - 4794

Європейський вибір України не передбачає її
однозначного тяжіння до Європи, а припускає створення
системи взаємовідносин України у просторі Росія – Європа –
Північна Америка – Чорномор’я – СНД. Саме ця система у
глобальному контексті передбачає набір стратегій і
перспектив шляхів розвитку України у ХХІ ст.
Проте події 2014-2015 років засвідчили що початкові
стратегії політичної та економічної інтеграції України та
вибору стратегічних партнерів вимагають серйозного
перегляду.
В основу розвитку економічних зв’язків у рамках
«Північ-Південь» може бути покладене зручне географічне
положення України між технологічно розвиненою північчю та
півднем Європи, який швидко розвивається, та прилеглим до
нього Близьким Сходом і північно-африканськими країнами.
У розвиткові й підтримці цих зв’язків зацікавлені як північні
країни Європи, а також країни зони Чорноморського
економічного співробітництва, так і практично весь регіон
Середземномор’я. Чорноморсько-Балтійський стратегічний
вектор набуває ще більшої актуальності у рамках пріоритетів,
визначених ЄС при розвиткові транспортної інфраструктури у
напрямку «Північ-Південь», який включає у себе декілька
транспортних коридорів, будівництво трубопроводів та інші
інвестиційні проекти.
Унікальність географічного положення України дає їй
можливість виконувати роль однієї з найважливіших ланок на
осі Схід-Захід», або іншими словами на шляху «Європа-
Тихоокеанський регіон». На полюсах цієї стратегічної осі
розміщуються два головних світових регіональних
торговельних блоки. Про важливість східного напрямку у
зовнішньоекономічній діяльності України говорить і те, що у
державах АТР нині проживає майже половина людства,
виробляється більше 55% товарної продукції світу й
зосереджено приблизно 40 % обсягів світової торгівлі. Це –

116