Page 102 - 4794

відносини довелося й в Україні перейти до комплексного
обліку національного багатства – головного показника
економічної могутності країни, джерела соціально-
економічного прогресу. Відповідно до основ економічної
теорії, у спрощеному вигляді, головні джерела національного
багатства, за рахунок яких можуть жити нації, – це праця,
капітал, НТП і природні ресурси у вигляді землі та її надр.
Людина – це головне джерело соціально-економічного
процесу, основний елемент продуктивних сил і визначальна
кінцева мета виробництва. Відомо, що продуктивні сили і
виробничі відносини перебувають у постійному розвитку і
змінюються відповідно до темпів науково-технічної
революції. Ми є свідками постійного підвищення значення
професійної підготовки людини, її здатності забезпечити
експлуатацію складного технічного устаткування.
Недооцінюючи розуміння того, що людина як складова
частина суспільства і природи, повинна прагнути до
створення гармонійної еколого-економічної системи, Україна
може бути охоплена комплексом криз, подолання яких стане
завданням нашого сторіччя.
Участь України в діяльності Глобального екологічного
фонду (ГЕФ), створеного всіма промислово розвиненими
країнами наприкінці 1980-х років, дозволяє їй у межах своєї
групи (Болгарія, Грузія, Молдова, Польща, Румунія й Україна)
брати участь у реалізації екологічних проектів за 5
напрямками, а саме:
- збереження біорізноманіття;
- клімат і парниковий ефект;
- озоновий екран землі;
- охорона та використання ґрунтів і земельних ресурсів;
- участь у міжнародних угодах і конвенціях у сфері
екології.
У рамках екологічних програм ГЕФ Україні вдалося
реалізувати ряд проектів по збереженню біорізноманітності

102