Page 82 - 4793

та ін.
Наступний етап роботи над рукописом – перевірка
правильності його оформлення. Це стосується рубрикації
посилань на літературні джерела, цитування, написання чисел,

знаків, фізичних і математичних величин, формул, побудови
таблиць, підготовки ілюстративного матеріалу, створення
бібліографічного опису, бібліографічних покажчиків та ін. До

правил оформлення друкованих видань висувають специфічні
вимоги, тому слід керуватися державними стандартами,
довідниками, підручниками, вимогами видавництв і редакцій.
Заключний етап – це літературна правка. Її складність

залежить від мовностильової культури автора, від того, як
здійснювалася попередня підготовка рукопису. Одночасно з
літературною правкою автор вирішує, як розмістити текст і які

потрібні в ньому виділення.
Слід зважати на те, що написану від руки роботу важко
редагувати. У машинописному або комп'ютерному тексті легше

виявити упущення і помилки. Перед тим, як редагувати текст,
слід відкласти роботу на деякий час, щоб "відпочити" від неї.
Бажано, щоб її хтось прочитав і висловив свою точку зору.

Редагувати працю слід лише тоді, коли роботу над нею закінчено
повністю.
Якщо рукопис набирає оператор ПЕОМ (друкарка), текст має
бути написаний розбірливим почерком. Неохайна робота – це

прояв неповаги до оператора (друкарки), уповільнення їх роботи і
причина багатьох помилок. Слід особливо чітко писати
спеціальні терміни і прізвища. Необхідно також навчитися

послуговуватися коректурними знаками.
Для привернення уваги читачів у тексті прийнято
використовувати різноманітні виділення (розрядка, курсив,
петит, напівжирний шрифт, підкреслювання та ін.). Вибрана

система виділень має бути єдиною для всієї роботи; надмірне їх
використання, як і недостатнє, може ускладнити сприйняття
тексту.

Підготовлений для передачі у видавництво рукопис має
відповідати певним вимогам, зумовленим процесом його
подальшої підготовки до друку. Вимоги можуть різнитися, однак

загальними є такі:

80