Page 98 - 4792
P. 98

власника від свого майна (права власності); припинення існу-
                            вання  суб’єкта  господарювання;  знищення  (руйнування)
                            об’єкта  власності;  смерть(припинення  існування)  власника;
                            припинення  права  власності  на  майно  на  підставі  закону
                            (ст.348   ЦКУ);     реквізиція   (ст.353    ЦКУ)     конфіскація
                            (ст.354ЦКУ) примусовий продаж за рішення суду.
                                  Право господарського відання – правова форма, що згід-
                            но ч. 1 ст. 136 ГКУ застосовуються для встановлення правово-
                            го  режиму  майна  закріпленого  лише  за  суб’єктом  підприєм-
                            ництва ч. 2 ст. 36 ГКУ визначає організаційно-правові форми
                            підприємств, а захист права здійснюється на основі ч. 2, 3 ст.
                            36 ГКУ.
                                  Право господарського відання – це речове право суб’єкта
                            підприємництва, який так само, як і власник , володіє корис-
                            тується  закріпленим  за  ним  майном.  Воно  передбачає  обме-
                            ження  суб’єкта  підприємництва  у  розпорядженні  окремими
                            видами майна згодою власника, а також здійснення контролю
                            з  його  сторони  за  використання  та  збереженням  належного
                            йому майна. Контроль не повинен призводити до втручання в
                            оперативно-господарську діяльність підприємства.
                                  Право  оперативного  управління  –  це  речове  право
                            суб’єкта господарювання, який здійснює некомерційну діяль-
                            ність,  тобто  самостійну  систематичну  господарську  діяль-
                            ність, спрямовану на досягнення економічних, соціальних та
                            інших  результатів  без  мети одержання прибутку  (ч.  1  ст.  52
                            ГКУ). Змістом права оперативного управління є повноважен-
                            ня володіння, користування і розпорядження майном, закріп-
                            леним  за  суб’єктом  господарюванням  власником  (уповнова-
                            женим  ним  органом).  Реалізація  зазначених  повноважень
                            здійснюється у межах, встановлених ГКУ та іншими закона-
                            ми, а також власником майна.
                                  Ст. 138 ГКУ визначає що право оперативне використан-
                            ня майна – це обсяг майнових правомочностей суб’єкта гос-
                            подарювання (тобто володіння, користування і розпорядження
                            майном) у межах, які визначаються господарською організаці-
                            єю, до складу якої входить зазначений суб’єкт, відповідно до
                            закону.
                                  Особливістю реалізації цього права обумовлена тим, що
                            відокремлений  підрозділ  здійснює  господарську  діяльність  у
                            складі господарської організації і від її імені, оскільки не має


                                                           101
   93   94   95   96   97   98   99   100   101   102   103