Page 36 - 4792

ліцензії і/або патентів і/або інших дозволів (наприклад на
виконання будівельних робіт згідно зі ст.29 Закону «Про
планування і забудову територій» від 20.04. 2000р.).
Відповідно до ст.1 Закону від 1.06.2000 «Про ліцензуван-
ня певних видів господарської діяльності» – ліцензування це
видача, переоформлення і анулювання ліцензій, ведення ліцен-
зійних справ і ліцензійних реєстрів, контроль за додержання
м ліцензіатами ( суб’єктами господарювання що отримали
ліцензію) ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення
порушень законодавства у сфері ліцензування.
Основні напрями державної політики у сфері ліцензу-
вання і її законодавчі основи визначає Верховна Рада України.
Реалізацію державної політики в цій сфері здійснює КМУ,
виконавчі органи місцевих рад, спеціально уповноважені
проводити ліцензування певних видів господарської діяльнос-
ті. Перелік органів ліцензування затверджений постановою
КМУ від 14.11.2000 р.№1698. Повноваження органів ліцензу-
вання визначені в ст.6 Закону.
Ліцензія – це документ дозвільного характеру, який
видається КМУ, або уповноваженим органом виконавчої
влади, згідно з яким власник ліцензії має право займатись
певним видом підприємницької діяльності протягом визначе-
ного строку за умови виконання ліцензійних умов( ч.3 ст.14
ГКУ). Ліцензія видається строком не менше 5 років, якщо
інше не передбачено законом.
Ліцензійні умови – це встановлений з урахуванням вимог
законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та
інших спеціальних вимог, які є обов’язковими для виконання
при проведенні(здійсненні) видів господарської діяльності, які
підлягають ліцензуванню. Дані ліцензійні умови встановлю-
ються органами ліцензування за погодженням з Мінекономро-
звитку і торгівлі.
Перелік видів господарської діяльності, що підлягають
ліцензуванню, наведений у ст. 9 Закону (45 пунктів).

39