Page 142 - 4784
P. 142

мережі, а також правильно передавати пакети в мережах з довільною
                            топологією, що допускає наявність замкнутих контурів.
                                   За  допомогою  протоколів  маршрутизації  маршрутизатори
                            складають  карту  зв'язків  мережі  тій  чи  іншій  мірі  подробиці.  На
                            підставі  цієї  інформації  для  кожного  номера  мережі  приймається
                            рішення  про  те,  якому  наступному  маршрутизатору  треба
                            передавати  пакети,  що  направляються  в цю  мережу,  щоб  маршрут
                            виявився  раціональним.  Результати  цих  рішень  заносяться  в
                            таблицю маршрутизації. При зміні конфігурації мережі деякі записи
                            в таблиці стають недійсними. У таких випадках пакети, відправлені
                            за помилковими маршрутами, можуть зациклюватися і губитися. Від
                            того,  наскільки  швидко  протокол  маршрутизації  приводить  у
                            відповідність вміст таблиці реальному стану мережі, залежить якість
                            роботи всієї мережі.
                                   Протоколи маршрутизації можуть бути побудовані на основі
                            різних  алгоритмів,  що  відрізняються  способами  побудови  таблиць
                            маршрутизації, способами вибору найкращого маршруту та іншими
                            особливостями своєї роботи.
                                   У всіх  описаних вище прикладах при виборі раціонального
                            маршруту     визначався     тільки    наступний     (найближчий)
                            маршрутизатор,  а  не  вся  послідовність  маршрутизаторів  від
                            початкового  до  кінцевого  вузла.  Відповідно  до  цього  підходу
                            маршрутизація  виконується  за  розподіленою  схемою  -  кожен
                            маршрутизатор  відповідальний  за  вибір  тільки  одного  кроку
                            маршруту,  а  остаточний  маршрут  складається  в  результаті  роботи
                            всіх  маршрутизаторів,  через  які  проходить  даний  пакет.  Такі
                            алгоритми маршрутизації називаються однокроковими.
                                   Існує  й  прямо  протилежний,  багатокроковий  підхід  -
                            маршрутизація  від  джерела  (Source  Routing).  Відповідно  до  нього
                            вузол-джерело  задає  у  відправлюваному  в  мережу  пакеті  повний
                            маршрут його прямування через всі проміжні маршрутизатори. При
                            використанні  багатокрокової  маршрутизації  немає  необхідності
                            будувати  й  аналізувати  таблиці  маршрутизації.  Це  прискорює
                            проходження  пакета  по  мережі,  розвантажує  маршрутизатори,  але
                            при цьому велике навантаження лягає на кінцеві вузли. Ця схема в
                            обчислювальних  мережах  застосовується  сьогодні  набагато  рідше,
                            ніж схема розподіленої однокрокової маршрутизації. Проте в новій



                                                           140
   137   138   139   140   141   142   143   144   145   146   147