Page 120 - 4783
P. 120
тому числі із урахуванням надходжень з джерел фінансування бюджетного
дефіциту. По-друге, важливим є забезпечення протягом тривалого часу
пропорційного співвідношення окремих статей бюджетних видатків.
При цьому структурну збалансованість видатків можна розглядати у
двох значеннях. Зовнішня структурна збалансованість, під якою розуміють
потребу забезпечення рівності окремих статей видатків певним
надходженням. Необхідність дотримання цього принципу зумовлена
цільовим характером окремих надходжень, наприклад формування бюджету
розвитку здійснюється у межах визначених доходів. Внутрішня структурна
збалансованість, яка означає потребу збалансованого розподілу видатків
місцевих бюджетів за окремими напрямами. Наприклад, важливим є
забезпечення збалансованого розподілу поточних видатків та видатків
розвитку місцевих бюджетів, видатків соціального та економічного
спрямування.
Врахування зазначених принципів під час планування видаткової
частини місцевих бюджетів надасть можливість підвищити рівень бюджетної
збалансованості, ефективності використання фінансових ресурсів місцевого
самоврядування, сприятиме послідовності у проведенні бюджетної політики
на місцевому рівні.
При плануванні видатків місцевих бюджетів використовують
програмно-цільовий метод. Програмно-цільовий метод у бюджетному
процесі – це система планування та управління бюджетними коштами в
середньостроковій перспективі, спрямована на розробку та реалізацію
бюджетних програм, орієнтованих на кінцевий результат, із застосуванням
оцінки ефективності використання бюджетних коштів на всіх стадіях
бюджетного процесу [37].
Метою запровадження програмно-цільового методу є встановлення
безпосереднього зв’язку між виділенням бюджетних коштів та результатами
їх використання на основі окреслених цілей і результативних показників
[37]. Програмно-цільовий підхід у бюджетному процесі передбачає
120
