Page 6 - 4763

використання устаткування, ліквідацію або зменшення

викидів, які забруднюють грунт, повітря та водні середовища,
забезпечення належних умов для працюючих на виробництві,
можливість контролю та керування окремими технологічними

операціями та технологічними лініями в цілому.
Технологія – це сукупність методів переробки,

виготовлення, зміни стану, властивостей, форми та складу
сировини, матеріалу та напівфабрикатів, які

використовуються в процесі виготовлення виробів
продуктового та виробничого призначення.

Технологію можна розглядати і як науку про засоби дії
на сировину, матеріали і напівфабрикати відповідними
знаряддями праці.

Технологія є складовою суспільства і забезпечує його
споживчими цінностями (потребами), які формує і узагальнює

політика тобто владні структури. Провідником і регулятором
переміщені матеріальних і духовних цінностей (потреб) в

умовах глибокого поділу праці є економіка, яка відіграє
виключну роль у розвитку продуктивних сил суспільства. У

зв'язку з цим технологія тісно пов'язана з природознавством,
технікою, економікою та управлінням. Техніка і технологія у
розвитку суспільства відіграють суттєву роль, оскільки зміни в

технології позначаються на продуктивності праці, що зрештою
впливає й на виробничі відносини. Тобто рівень розвитку

технології забезпечує певний рівень життєзабезпечення
населення (економіка) і рівень взаємовідносин населення з

владою (політика). Розвиток економіки має змінний характер,
тобто відповідає життєвому циклу біологічних систем

(зародження, розвиток, зрілість, смерть).
Технологію розглядають як сукупність методів обробки,
виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини,

матеріалу чи напівфабрикату, які використовуються у процесі
виробництва для одержання готової продукції. Поняття або

термін «технологогія» з'явилися наприкінці XVIII - початку

6