Page 21 - 4763

Є два види собівартості продукції: виробнича і повна.

Виробничою собівартістю продукції називають
грошовий вираз витрат, які безпосередньо стосуються з
виготовлення продукції на даному підприємстві.

Повною собівартістю продукції називають грошовий
вираз витрат пов'язаних із виготовленням та реалізацією цієї

продукції.
Щоб визначити собівартість кожного окремого виробу

(наприклад, одного телевізора чи одного кілограма цукру)
від лат. “calculatio”
підраховують (калькулюють - -
підраховую) всі витрати, які пішли на: придбання сировини,
води, палива та енергії, утримання та експлуатацію

обладнання, заробітну платню тощо.
Якщо порівняти витрати на сировину, паливо, енергію і
т. ін при отриманні різних видів продукції, то побачимо, що

на одних підприємствах важливою статтею витрат є сировина
(наприклад, для хімічних підприємств у середньому витрати

на сировину становлять 60-70% собівартості продукції), а на
інших - електроенергія (наприклад, виробництво металів,

хлору, їдкого натру, рафінування металів).
На заробітну платню впливає ступінь механізації та
автоматизації місця праці. Чим вищий цей ступінь, тим менші

витрати. При ручній праці частка на заробітну платню у
собівартості продукції буде більшою, ніж при машинній.

Впровадження нової прогресивної технології з

використанням нового обладнання (автоматичні лінії, роботи-
маніпулятори тощо) збільшує витрати на амортизацію. Якщо
це обладнання виробляє велику кількість продукції і працює

без простоїв, то частка амортизації в складі собівартості
продукції буде зменшуватися.
Амортизацією (від лат. “amortisatio” - погашення)

називають поступове зношення основних фондів (обладнання,
будівель тощо) і перенесення їх вартості на вироблювану

продукцію.

21