Page 9 - 4751

(вчення про загальні принципи, підходи до розуміння буття),
історії філософії (її саморефлексії, самопізнання), аксіології
(вчення про естетичні і моральні цінності), праксеології (вчення
про практичне засвоєння і перетворення світу), логіки (вчення
про форми і структуру правильного мислення), філософії історії
(вчення про виникнення, розвиток і зміну людських цивілізацій),
соціальної філософії та інших структурних елементів або дисци-
плін. До філософського знання відносять також межові, фунда-
ментальні, загальнонаукові проблеми кожної галузі наукового
знання.
Глобальні проблеми сучасності сформувалися у спеціальну
міждисциплінарну галузь знання – глобалістику. Відповідно
можна вивчати філософію глобалістики як філософію науки, а
можна філософію глобальних проблем сучасності розглядати у
межах традиційних елементів філософського знання: аксіології,
методології, філософської антропології, філософії історії, політо-
логії, соціології, релігієзнавства. Виходячи з цього, визначення
предмета дисципліни «Філософія глобальних проблем сучас-
ності» лежить у площині визначення предмета філософії і філо-
софії глобалістики.
При цьому головна функція філософії у тому, щоб форму-
вати світогляд і тим самим здійснювати безпосередній вплив на
процеси вироблення практичних рішень. Отже, її завдання не у
тому, щоб безпосередньо розглядати природничо-наукові чи
технічні аспекти глобальних проблем, а у тому, щоб забезпечити
світоглядну, методологічну, культурологічну і етичну основу
відповідних рішень з боку цих наук.
Філософське дослідження розглядає глобальні проблеми
лише тією мірою, в якій вони обумовлюють одна одну. Іншими
словами, філософський підхід передбачає розгляд глобальних

8