Page 121 - 4737

 t ц оп ij – сумарна тривалість операційних циклів партій j -их
j
деталей, які повинні оброблятися на i-ому робочому місці після
внесення корективів протягом періоду обороту, коли відбулося

коригування;
P – кількість періодів обороту (кількість партій), необхідних
для виконання залишку програми випуску.

Отже, коригування поопераційного план-графіка, як і подета-
льного, здійснюється згідно з «балансовим рівнянням» за допо-
могою ритму партії, причому зсув здійснюється на однакову ве-
личину . Зміна величини ритму при побудові операційного

план-графіка має вигляд:

 R  R    R   p  1 (дні, зміни), (2.82)

де  – величина від’ємного відхилення;

p – кількість періодів обороту партій деталей (кількість пар-
тій), встановлених для виконання залишку програми випуску;
R, R – величина ритму партії «до» і «після» коригування

план-графіка.
Представлена графічна інтерпретація виконання певного
об’ємно-номенклатурного складу продукції на i-ому робочому

місці (i-ій технологічній операції) дає можливість розрахувати
коефіцієнт завантаження обладнання після коригування за фор-
мулою:

T
K з i  C , (2.83)
i

де K – коефіцієнт завантаження i-ої технологічної операції
з
i
(робочого місця) після внесення корективів;
T – трудомісткість партій деталей, які необхідно виготовити

протягом календарного часу C;
i
C – календарний час виготовлення всіх партій деталей (номе-
i
нклатури), які повинні бути оброблені на i-ому робочому місці
після внесення корективів.

Представимо результати коригування «графіка-шаблону»,
якщо від’ємне відхилення  відбулося при виконанні револьвер-
ної операції в момент початку обробки першої партії деталей

«Втулка» (деталь № 3) внаслідок виведення револьверного верс-
тату до аварійного ремонту та дорівнює 4 зміни.

121