Page 18 - 4717

коми найменшу або однакову кількість знаків.

3.3.4. Допуски і поле допуску

Мірою точності виготовлення розмірів є допуск. В
широкому значенні допуск - це діапазон допустимих
відхилень дійсних значень вимірюваної величини ( розміру,
маси, потужності і т. ін.).
Діапазон коливання дійсних розмірів поверхні реальної
деталі обмежуєься граничними розмірами (див. (3.1)).
для отворів D min  D  D max ,
д
для валів d m in  d  d max
д
Тому визначення терміну «допуск» в ЄСДП відповідає
способу його обчислення.
Д о п у с к (Т) – це різниця між найбільшим і
найменшим граничними розмірами - або алгебраїчна різниця між
верхнім і нижнім відхиленнями (див. рис.3.5):
для отворів T  D max  D min  ES  EI ;
D
(3.6)
для валів T  d max  d min  es  ei
d
Стандартні допуски, тобто будь-які допуски, які
встановлені стандартами ЄСДП (див. табл. 2.1), позначають
ІТ.
Допуск завжди є додатнім. Величина допуску впливає на
собівартість деталі: чим більша величина допуску, тим легше і
дешевше-виготовити деталь, і навпаки, чим менша величина
допуску, тим важче і дорожче виготовити її. Тому конструктор,
назначаючи допуски, повинен знаходити оптимальні величини
допусків, які задовольняли б вимоги до експлуатації, а також
вимоги до виробництва деталі з найменшими затратами.
Одинакові номінальні розміри з однаковими допусками
можуть мати різні граничні розміри, тобто різні границі
діапазону коливання дійсних розмірів, наприклад:
d  10 , d  10  0 ,05 , 10  0, 2 .
1  0 ,04 2  0 ,01
Допуски цих трьох розмірів одинакові. Якісну різницю таких
допусків найкраще ілюструвати при допомозі полів допусків.
16