Page 15 - 4717

вимірюванні на оптиметрі вертикальному - d д 1 = 9,943 мм, а
оптиметром – d д 1 = 9,9434 мм. Отже, по-перше, дійсні розміри
деталей в серії є різними, а по-друге, дійсний розмір кожної
деталі зокрема ніколи не може дорівнювати заданому на
кресленні, тобто номінальному.
Для забезпечення взаємозамінності деталей при
складанні в готові вироби не обов’язково виготовляти розміри
поверхонь абсолютно точно. Достатньо встановити два
гранично допустимих розміри, між якими повинен знаходитись
дійсний розмір поверхні придатної деталі.
Найбільший граничний розмір ( D max , d max ) – це
найбільший допустимий розмір елемента деталі (рис. 3.4).
Найменший граничний розмір ( D min , d min ) – це
найменший допустимий розмір елемента деталі (рис. 3.4).
Позначають їх D max і D min –для отворів, d m ax і d m in –
для валів. Порівняння дійсного розміру з граничними дає
можливість судити про придатність деталі для забезпечення
взаємозамінності:
для отворів D min  D  D max ,
д
для валів d m in  d  d max (3.1)
д

Рисунок 3.4 – Граничні розміри отвору деталі
Стандарт ГОСТ 25346-89 встановлює поняття границі
максимуму і мінімуму матеріалу.
Границя максимуму матеріалу – це є термін, який
відноситься до того з граничних розмірів, якому відповідає

13