Page 6 - 4706

суспільстві обговорювалися у теології. В епоху Відродження
право формування світогляду у значній мірі стала
відвойовувати наука. Для сучасного виробництва характерним
є широке застосування наукових знань.
Складність науки обумовила розмаїтість визначень її
предмету. Вихідною основою розуміння науки є сама наукова
діяльність, наукова творчість, а також вивчення загальних та
специфічних законів природи і суспільства. Поняття «наука»
формується на основі єдиного гносеологічного і
соціологічного підходу до розкриття її природи.
Наука – це сфера дослідницької діяльності, що
спрямована на виробництво нових знань про природу,
суспільство і процеси мислення.
Вона містить у собі всі умови і моменти цього
виробництва. А саме: учених з їх знаннями і здібностями,
кваліфікацією і досвідом, з поділом і кооперацією наукової
праці, наукові установи, експериментальне і лабораторне
устаткування, методи науково-дослідної роботи, поняття і
категоріальний апарат, систему наукової інформації, а також
усю суму знань, які виступають як попередні посилання, або
засоби чи результати наукового пізнання.
В історії людства відбувалися закономірні зміни щодо
«спокійних» і революційних періодів розвитку науки, яка
знаходилася в єдиному потоці процесів, що відбувалися та
відбуваються в суспільстві. Тому слід підкреслити, що наука,
її історія, не можуть бути відокремленими від розвитку
суспільства в цілому.
Наука характеризується своєю багатогранністю, тому
визначення і тлумачення поняття «наука» має розглядатися з
різних аспектів:
1) наука є соціально значущою сферою людської
діяльності, функцією якої є вироблення й використання
теоретично систематизованих об’єктивних знань про
дійсність;

5