Page 7 - 4705

виробляти глобальні зміни на Землі. У зв’язку з цим,
біосфера, як галузь активного життя, перетворюється в
ноусферу, сферу розуму. В. І. Вернадський писав про
останню, що це «такого роду стан біосфери, в якому повинні
проявлятися розум і направлена ним робота людини, як нова,
яка ще не була на планеті геологічна сила». З теорії ноосфери
Вернадського витікає важливий принцип взаємодії коеволюції
суспільства і природи, необхідності гармонійного і взаємного
розвитку людства і біосфери. На жаль, до ідеалів В. І. Вер-
надського ще далеко, і, назвати сучасну біосферу з її
критичним станом сферою розуму складно. Економічний
розвиток людства в XX ст. повністю ігнорувало закони
біосфери. Лише в останні роки прийшло усвідомлення, що без
адаптації економічного розвитку до природних
закономірностей, підкорення екологічному імперативу
(переходу до екологічно-стійкому типу виробництва і
споживання), людство чекає катастрофа.
Економічна система в цілому є система виробництва,
розподілу і споживання товарів і послу. В рамках даних
процесів постійно відбувається взаємодія суспільства і
природи. Будь-яке виробництво і споживання пов’язане з
використання природних ресурсів і впливу на навколишнє
середовище. Іншими словами, економіка природокорис-
тування – це дисципліна, яка розглядає економічні аспекти
раціонального використання природних ресурсів і охорони
довкілля. Будь-яке економічне рішення також має вплив на
середовище існування в самому широкому змісті цього
поняття. Вивчення його значення, ролі місця в економіці
являється предметом економіки природокористування.
Економіка природокористування тісно пов’язана з цілим
рядом як природних, так і гуманітарних наук.
Економіка природокористування – порівняна молода
наука. Її зародження на межі 60-х – 70-х років XX сторіччя:

6