Page 11 - 4705
P. 11

використанні  штучних  засобів  виробництва,  створених  без
           врахування  екологічних  обмежень.  Характерними  рисами
           техногенного типу розвитку являється швидке  і  виснажуюче
           використання  непоновлюючих  видів  природних  ресурсів
           (перш  за  все  корисні  копалини)  і  надексплуатація
           поновлюючих  ресурсів  (грунт,  ліси  і  ін.)  зі  швидкістю,  яка
           перевищує  можливості  їх  відтворення  і  востановлення.  При
           цьому  наносяться  значні  економічні  збитки,  які  являються
           вартісною  оцінкою  деградації  природних  ресурсів             і
           забруднення     навколишнього     середовища      в   результаті
           людської діяльності.
                Для техногенного типу економічного розвитку властиві
           значні     екстерналії      або     зовнішні      ефекти.      В
           природокористуванні їх можна охарактеризувати як негативні
           еколого-економічні  наслідки  економічної  діяльності,  які  не
           беруться до уваги суб’єктами цієї діяльності (більш детально
           розглянемо нижче).
                Існують  різні  моделі  техногенного  типу  розвитку.  На
           часі в цій галузі є значне число концепцій і теорій. З позиції
           еколого-економічної  політики  можна  виділити  дві  такі
           узагальнюючі  моделі:  фронтальна  економіка  і  концепція
           охорони навколишнього середовища.
                До самого останнього часу основна увага в економічній
           теорії і на практиці приділялась двом факторам економічного
           росту  –  праці  і  капіталу.  Природні  ресурси  передбачались
           невичерпними  і  рівень  їх  споживання  по  відношенню  до
           можливостей їх встановлення і запасам не розглядався в числі
           визначальних  параметрів.  Це  видно  на  прикладі  широко
           розповсюдженої  в  економічній  теорії  і  економічних
           дослідження їх виробничої функції

                                     Y= f (K, L),

           де K – капітал, L – трудові ресурси.



                                          10
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16