Page 256 - 4703

рів. Наприклад, для однорідного (n=1), двошарового (n=2) і
тришарового (n=3) середовища відповідно отримаємо

Z   i 0
1
k 1
i k
Z  0 cth ( k h  arcth 1 )
2
k 1 1 k
1 2
i    k  k    
Z  0 cth  k h  arcth  1 cth  k h  arcth 2   


3
k  1 1  k  2 2 k 3  
1 2    ,
де k – хвильові числа середовища; h –потужності шарів.
Позірний опір (амплітудну криву) горизонтально-
шаруватого середовища можна обчислити через квадрат мо-
дуля імпедансу, який є комплексною величиною
  Z 2  /  0  .
T
Фазова крива обчислюється чере фазу імпедансу
  ArgZ .
T
Методика інтерпретації кривих МТЗ спочатку була роз-
роблена для горизонтально - шаруватих середовищ (ГШС) .
Практичні криві МТЗ , отримані в умовах горизонтально
- неоднорідних середовищ , відрізняються від кривих для го-
ризонтально-шаруватої середовища. Ці відмінності назива-
ються спотвореннями кривих МТЗ. При інтерпретації польо-
вих даних , неминуче приходиться мати справу з спотворени-
ми кривими, і відсоток таких кривих може бути досить висо-
кий.
Кількісну інтерпретацію кривих в рамках моделі ГШС
виконують за допомогою наступних способів : 1) асимптотич-
них; 2) алгебраїчних або диференціальних трансформацій; 3)
палеточних; 4) за координатами екстремальних точок; 5) ме-
тодом підбору на ЕОМ.
Ідея першого способу полягає в тому, що в разі опорного
горизонту високого питомого опору крива ρ Т має висхідну
гілку, нахилену під 63°. Проводячи дотичну до цієї асимптоти
до перетину з горизонтальними лініями ρ Т = 10 або ρ Т = 1, мо-

256