Page 138 - 4698

Конвеєри виготовляють, в основному, дволанцюгові. До переваг цих
конвеєрів відносять: високу надійність для важких умов експлуатації; можливість
транспортування крупнокускових вантажів з більшим (порівняно з стрічковими)
0
кутом підйому траси (до 45 ); транспортування більш широкого (порівняно з
стрічковими) асортименту вантажу.
Недоліки: велика лінійна маса; значні витрати на обслуговування тягових
ланцюгів та великої кількості їх шарнірних з’єднань, які вимагають регулярного
змащування і догляду; обмежена швидкість руху ланцюгів (до 1,25 мс); великий
розхід електроенергії на одиницю маси вантажу, що транспортується.
Пластинчасті конвеєри класифікують за конструкцією настилу,
конфігурацією траси і призначенням. За призначенням розрізняють стаціонарні і
пересувні конвеєри.
Основні параметри стаціонарних конвеєрів загального призначення
встановлені за ГОСТ 22281-76.
Настил конвеєра є вантажонесучим елементом конвеєра. Він складається з
окремих пластин листової сталі, рідше з деревини і пластмас. Розрізняють три
види настилів: без бортів (див. рис. 16.3а), з рухомими бортами (див. рис. 16.3б) і
нерухомими, закріпленими на рамі конвеєра (див. рис. 16.3в).

Рисунок 16.3 – Конструкції настилів
Основними розмірами настила є ширина В і висота бортів h. Згідно з ГОСТ
22281-78 значення В: 400, 500, 650, 800, 1000, 1200, 1400, 1600 мм; h – 80, 100,
125, 160, 200, 250, 315, 355, 400, 450, 500 мм.
Кут нахилу конвеєра визначається характеристикою вантажу і типом
настилу. Для практичних розрахунків орієнтовне допустиме значення кута нахилу
визначається за формулою
 adm   Р  , 5 (16.1)

де  Р – кут природного укосу вантажу в русі.

138