Page 117 - 4696

місцевої нерівномірності К (добовий К , годинний К )
м
г
д
є відноше-нням середніх витрат газу за той чи інший
місяць q (доба q , година q ) до середньорічних витрат
г
м
д
q (середньомісячного q , середньодобового q ).
р
м
д
Максимальне місячне споживання газу може
перевищу-вати середнє на 30–50 %, а мінімальне на 20–40
% може бути менше середнього. Отже, постає необхідність
створення схо-вища газу, в якому буде зберігатися “літній
надлишок” газу, а взимку його можна подавати споживачу.
Тоді магістральний газопровід і вся система видобутку,
збору і підготовки газу буде працювати стабільно із
середньорічною продуктивністю.
Газ у підземному газосховищі (ПСГ) ділиться на
актив-ний (робочий) і буферний (залишковий). Активний
об’єм щорічно закінчується і відбирається з ПСГ, а
буферний постій-но знаходиться у ПСГ під час його
експлуатації. Об’єм буфер-ного газу складає від 60 до 140
% активного газу. Він при-значений для створення в ПСГ
заданого тиску після завер-шення відбору, що забезпечує
необхідний дебіт свердловин при відборі, зменшення
ступеня стискування газу на компре-сорній станції і
запобігання впровадження пластової води у сховище.
Знаючи коефіцієнт місячної нерівномірності газоспо-
живання k , можна визначити активний об’єм газу Q :
мі a
n n  q  n

Q a  q р  q м  q р   1 м   q р 1 K мі , (8.1)


 i 1 1  i  q р   i 1
де n – кількість місяців у році, для яких k або більше або
мі
менше за одиницю.
Сховища газу створюють поблизу великих
споживачів (міст) і траси магістрального газопроводу.
Застосовують сховища газу найрізноманітніших
типів – наземні, підземні, загиблені і підводні. Резервуари
також дуже різноманітні: сталеві, льодовогрунтові
армовані металом і неармовані; штучні і природні
порожнини у непроникних гірськіх породах (печери,
шахти у відкладах кам’яної солі, тонелі, каверни); пористі
116