Page 248 - 4694
P. 248

поворотів осей і поверхонь деталей вказані на схемі (рис.
            2.19). Рівняння розмірного ланцюга    має вигляд
                                            ,
                                    1    2    3   4
            де    –  відносний  поворот  (перпендикулярність)  осі
                1
                     поверхні  Ø40а11  золотника  до  виконавчої
                     поверхні кільця в корпусі;
                 –  відносний  поворот  (перпендикулярність)  осі
                  2
                     отвору  Ø40Н12  в  горловині  до  поверхні  торця
                     Ø125d11 кришки;
                   –  відносний  поворот  (паралельність)  верхньої
                 3
                     поверхні прокладки до її нижньої поверхні;
                   –  відносний  поворот  (паралельність)  поверхні
                  4
                     торця отвору  Ø125Н11  до  виконавчої  поверхні
                     кільця в корпусі.
                 Початкові дані для розрахунку розмірного ланцюга:
            номінальне значення    =    =90°,   =   = 0; для всіх
                                    1     2         3   4
            ланок  відхилення  за  рисунком  рівні  ±0,1мм/100  мм;
                =1,   T    0, 2 мм/100мм;         0.   Розв’язуючи
               i        i                     О i
            обернену     задачу,    отримаємо          0 ;        0.
                                                               O  
            Розраховуючи поля допуску замикаючої ланки за методу
            максимуму-мінімуму,  знайдемо  T        0, 8 мм.  Отримане
                                                  
            значення  допуску  (0,8мм)  замикаючої  ланки  більше
            значення  (0,59мм),  обумовленого  технічними  умовами.
            Отже,     необхідна    точність    відносного     повороту
            (паралельність) осі поверхні Ø40а11 золотника відносно
            осі  отвору  Ø40Н12  кришки  клапана  не  може  бути
            досягнута методом повної взаємозамінності.
                 При      розрахунку      за     методом      неповної
            взаємозамінності,  приймаючи  коефіцієнт  відносного
            розсіювання   =1/9 (для великосерійного виробництва),
                            i 
            отримаємо: можливий відсоток ризику  утворення браку
            р≈0  при  коефіцієнті  ризику  t=4,4.  Отже,  необхідна
                                        247
   243   244   245   246   247   248   249   250   251   252   253