Page 212 - 4694

бурового тришарошкового долота на першій операції
проводять фрезерування площин двогранного кута лапи
на подовжньо-фрезерному верстаті з одночасним
фрезеруванням обох граней. Внаслідок конструктивних
обмежень, дві фрези почергово обробляють лапу.
Схема базування лапи забезпечує лише в одному
перерізі рівномірний розподіл припуску на цапфі за
умови базування в самоцентрувальних призмах. Якщо
заготовку базують у нерухомій призмі, то не буде
рівномірного припуску і в перерізі.
На другій операції, в одному випадку свердлять
штифтовий отвір, в іншому випадку обробляють торець
хвостовика. Розподіл процесу підготовки комплекту
технологічних баз на дві операції веде до накопичення
похибок. Тому за можливості оброблення двогранного
кута і свердління отвору (оброблення торця) проводять в
одну операцію з одного установу.
При подальшому обробленні лапи її базують за
двома площинами і отвором (торцем). У цьому випадку
точність оброблення значною мірою залежить від
фактичної схеми базування, що реалізовується
пристроєм. У тих випадках, коли базування двогранного
кута здійснюється у призмі, виникає невизначеність
базування. Тому правильно базувати одну грань на три
точки, а другу – на дві точки. Перед токарним
обробленням проводять підготовку центрувальних
отворів. Оброблення цапфи відносно центрувальних
отворів підвищує жорсткість системи ВПІД на цій
операції, але тоді з неї знімають нерівномірний припуск,
внаслідок того, що це не виконували на першій операції.
Нерівномірність припуску збільшується додатково в
результаті похибок оброблень, що виникають при
підготовці центрувальних отворів.
Після хіміко-термічної обробки (ХТО) проводять
викінчувальне оброблення шліфуванням цапфи, базуючи
лапу по центрових отворах і торцю.
Зауважимо, що сьогодні, із застосуванням
оброблювальних центрів з ЧПК цапфу лапи можна
обробляти з одного установу за так званою
безцентровою технологією, яка докладно описана в [42].

211