Page 41 - 4687

1.2 КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
НАНЕСЕННЯ ПОКРИТТІВ

1.2.1 Зміна фізико-хімічних властивостей поверхонь
при нанесенні покриттів
Поверхневий шар (покриття) відіграє вирішальну роль у
формуванні експлуатаційних та інших властивостей виробів,
створення його на поверхні твердого тіла практично завжди
змінює фізико-хімічні властивості в потрібному напрямку.
Нанесення покриттів дозволяє відновити раніше втрачені
властивості в процесі експлуатації виробів. Однак найчастіше
змінюють властивості вихідних поверхонь виробів, отримані в
процесі їх виробництва. У цьому випадку властивості
матеріалу поверхневого шару істотно відрізняються від вла-
стивостей вихідної поверхні і серцевини виробу. У
переважній більшості змінюється хімічний і фазовий склад
новоствореної поверхні, в результаті отримують вироби з
необхідними експлуатаційними характеристиками, наприклад
високу корозійну стійкість, жаростійкістю, зносостійкість і
багатьма іншими показниками.
Зміна фізико-хімічних властивостей вихідних поверхонь
виробів може бути здійснено створенням як внутрішніх, так і
зовнішніх покриттів. Можливі і комбіновані варіанти (рису-
нок 1.7).
При нанесенні внутрішніх покриттів зберігаються
незмінними розміри виробів (L в = const). Деякі методи забез-
печують і сталість маси виробу, в інших методах - приріст
маси мізерно мало і їм можна знехтувати. Як правило,
відсутня чітка межа модифікованого поверхневого шару (δ м ≠
const).

40