Page 298 - 4687

тримка постійного межелектродного зазору представляє вели-
кі труднощі і вимагає складної автоматики.
Установки (типу ЕФІ; ЕЛФА та ін.) дозволяють наноси-
ти тонкі покриття (8…10 мкм) з невеликою шорсткістю. По-
криття відрізняються виключно високою якістю. У зв'язку з
низькою продуктивністю електроімпульсне наплавлення доці-
льно застосовувати для нанесення невеликих за площею по-
криттів: на ріжучий інструмент, вирубні штампи, вироби ло-
кального золочення або сріблення та ін.

3.2.6 Плазмове, газополуменеве, світлопроменеве, та
електронно-променеве наплавлення
Плазмове наплавлення

Джерелом нагрівання присадкового матеріалу (порош-
кового шару) служить плазмовий струмінь, що витікає з сопла
плазмотрона (рисунок 3.20). Як плазмоутворювальний газ
найчастіше використовують аргон. Плазмоутворення
здійснюється нагріванням аргону дугою, що горить між
вольфрамовим електродом і сопловим пристроєм плазмотро-
3
на. Температура плазми на зрізі сопла досягає (10…15)·10 ?С,
отже, плазмовий потік може бути використаний для наплав-
лення найбільш тугоплавких матеріалів. Температура струме-
ня плазми поблизу поверхні наплавлення істотно знижується,
що особливо характерне на турбулентному закінченню плаз-
ми. Наплавлення найчастіше здійснюють по порошковому
прошарку, насипному з дозатора, за напрямком переміщення
плазмотрона.

297