Page 203 - 4687

мового струменя, його швидкість і, відповідно, швидкість на-
пилюваних частинок. При розпорошуванні дроту збільшення
витрати плазмоутворювального газу сприяє утворенню більш
дисперсного потоку напилюваних частинок (рисунок 2.23, в).
При незмінній потужності дуги збільшення витрати плазмоут-
ворюючого газу знижує температуру нагрівання порошкових
частинок. Спочатку зниження невелике, підвищення швидко-
сті частинок при цьому виявляється позитивним, і в цілому
ефективність процесу досить висока. При зростанні витрат
плазмоутворюючого газу вище оптимальних значень істотно
зменшується щільність покриттів, КВП та інші показники
ефективності. При плазмовому напилюванні витрата плазмоу-
3
творювального газу становить 2,0…4,0 м /год, або 0,5...2,0 г/с.
Природа плазмоутворювального газу має особливо ве-
ликий вплив на термофізичні характеристики плазмового
струменя і умови теплообміну при порошковому напилюванні
(рисунок 2.25). Незважаючи на високу температуру аргоновий
струмінь слабо розігріває порошкові частинки, що обумовле-
но теплофізичними характеристиками і малою довжиною ви-
сокотемпературної частини плазмового струменя. Більш висо-
кий ступінь прогрівання напилюваних частинок досягається
при використанні азоту і особливо водневовмісних газів. До-
давання водню до аргону, азоту або застосування аміаку до-
зволяють отримувати плазмовий струмінь з високою тепло-
провідністю, внаслідок чого інтенсифікується теплообмін між
порошковими частинками і плазмою. Крім того, досить значна
довжина ділянки нагрівання водневовмісних струменів також
збільшує час нагрівання напилюваних частинок і, відповідно,
їх ентальпію.
Для плазмового напилювання можуть бути використані
різні гази та їх суміші. Найбільш загальні вимоги до плазмоу-
творювальних газів такі: високі значення теплообмінних кри-
теріїв; пасивність до елементів плазмового розпилювача; не-
висока вартість і дефіцитність. У ряді випадків плазмоутво-
202