Page 187 - 4687

- невелика продуктивність процесу, особливо при поро-
шковому напиленні;
- наявність у струмені активних газів, що взаємодіють з
металевими і металоподібними матеріалами;
- невисока якість покриттів з порошкових матеріалів;
- низькі значення ефективного ККД нагрівання порош-
кових частинок (η і=0,01…0,15).
До переваг методу слід віднести:
- наявність нескладного і недорогого обладнання;
- високі показники КВМ при дротовому розпилюванні.
В області ГПН в останні роки, використовують як роз-
порошувані матеріали гнучкі шнури з полімерною оболонкою,
заповнені порошком, а також порошкові дроти з металевою
оболонкою. Спостерігається тенденція до застосування дріб-
нодисперсних порошків. Для забезпечення більш високих
швидкостей напилювання частинок створюються газополуме-
неві розпилювачі, що забезпечують прискорення газополуме-
невих потоків до надзвукових (500 м/с і більше) і навіть гіпер-
звукових швидкостей, що дозволяє одержувати покриття з
низькою пористістю (2…3 %) і малим розміром пор (≤ 10
мкм); з адгезійною міцністю на рівні 70 МПа і шорсткістю R a
= 25…30 мкм.
Гнучкі шнурові матеріали вперше з'явилися на ринку га-
зотермічних покриттів у Франції на початку 70-х років мину-
лого сторіччя. Застосування гнучких шнурів усуває багато
недоліків, властивих методу газотермічного напилювання, він
дозволяє в першу чергу стабілізувати подачу напилюваного
матеріалу, наносити покриття з багатокомпонентних механіч-
них сумішей порошків, підвищувати значення КВМ та ін. В
якості порошкових наповнювачів застосовують практично
всю гаму неорганічних матеріалів. Забезпечується висока
швидкість часток у газополуменевому потоці у дозвуковому
режимі закінчення 250…300 м/с. Газополуменеве напилюван-
ня гнучкими шнурами з органічним зв'язуючим на основі це-
186