Page 108 - 4679

На жаль, виробники ВВП не нормують максимальний опір ЛЗ, на який
працюють їх вироби. Як показали проведені ТОВ "Ленпромавтоматика" експерименти з
продукцією провідних світових виробників ВВП, значуща погрішність з'являється при
збільшенні опору однієї ЛС зверху величини близько 30 Ом. Ця величина
обґрунтовується тим, що якщо ЛЗ - це мідні дроти і клеми, то немає причин
2
припускати, що 30 Ом буде недостатньо, адже при перерізі 1 мм цей опір відповідає
1714 м мідного дроту. Тому параметр і не нормується. Але він відразу стає значущим,
коли між ВВП і датчиком з'являється бар'єр іскробезпеки.
ПВП з цифровим вихідним сигналом мають, як правило, гальванічно розв'язаний
вихід з відкритим колектором транзистора або релейним "сухим" контактом, живлення
якого проводиться з боку джерела струму, вбудованого у ВВП. При цьому, залежно від
того, закритий або відкритий вихід ПВП, величина струму в лінії зв'язку має значення
імин або імакс, що визначається дискретним характером процесу виміру перетворювачем
параметрів енергоносія. Послідовність "замикань/розмикань" вихідного ланцюга ПВП
породжує на вході ВВП послідовність струмових двійкових імпульсів ("0", "1") певної
частоти і тривалості, яка використовується або для цифрового представлення
вимірюваного параметра х, або для дискретного представлення (наприклад,
норм/аварів, вкл/викл). Зазвичай струм в лінії зв'язку не перевищує 10-20 мА.
Максимально допустима довжина лінії зв'язку залежить від величини струму ВВП,
активного опору лінії і може доходити до 3-5 км.
Як правило, мережі польового рівня характеризуються невеликими довжинами
ліній зв'язку, коротким часом циклу передачі, малими об'ємами переданих даних
(зазвичай усі дані містяться в одному пакеті) і відносно низькими цінами на
середовище передачі і підключення вузла в порівнянні з мережами польового рівня.
Звичайним завданням мереж польового рівня є отримання даних від усіх пристроїв за
час, що не перевищує часу технологічного циклу.
Цифровий ПВП може мати наступні найбільш поширені фізичні інтерфейси
(фізичний інтерфейс визначається спеціальним набором електричних зв'язків і
характеристиками сигналів):
 ПВП із струмовою петлею (CL);
 ПВП з виходом RS-232 або RS-485;
 ПВП з HART-виходом;
 ПВП з польовою шиною (РВ або FВ);
 ПВП з CAN.
ПВП із струмовою петлею (CL) відноситься до класу універсальних
двоточкових радіальних інтерфейсів видаленого послідовного доступу до систем. Це
з'єднання широко застосовується в промисловому устаткуванні, оскільки дозволяє
здійснити зв'язок по фізичних лініях на далекі відстані - до 3 км) без використання
апаратури передачі даних (модемів). Інтерфейс CL є двох- і чотирьохпровідною лінією,
що утворює струмову петлю з дискретно перемикаємим джерелом струму і приймачем.
Послідовні дані від джерела до приймача (рис. 4.21) передаються побітно і побайтно
асинхронним способом сигналами постійного струму і = 20 мА (іноді
використовуються сигнали 10, 40 або 80 мА). Струм, що перевищує 17 мА, представляє
логічну "1" (маркер), а струм, менший, ніж 2 мА, - логічний "0" (пропуск). Один з
взаємодіючих пристроїв має бути активним і служити джерелом струму, а інший -
пасивним (приймачем).

107