Page 42 - 4672

порушення суцільності, посторонніх домішок, змін в
структурі чи фізико-хімічних властивостях.
У залежності від взаємного розміщення джерела
теплоти, об'єкта контролю та термочутливої апаратури
розрізняють односторонній (подібний контролю за відбитим
випромінюванням), двосторонній (подібний контролю за
пройденим випромінюванням) і комбіновані методи.
Тепловий контроль може проводитися в стаціонарному
режимі при постійному (який встановився) тепловому режимі
і в нестаціонарному режимі, коли тепловий режим
змінюється. Нестаціонарний режим теплового неруйнівного
контролю складніший в організації, але його інформативна
здатність набагато більша. Якщо області, де проводиться
нагрівання і вимірювання, практично співпадають, такий
метод називається синхронним, а при неспівпаданні цих
областей в часі чи в просторі – несинхронним.
Тепловий контроль включає визначення
теплофізичних параметрів матеріалів, виявлення дефектів в
багатошарових об'єктах, контроль стану внутрішніх джерел
тепла. Носієм інформації про внутрішню структуру ОК
служить тепловий потік. Для його виникнення в середовищі
необхідна наявність температурного градієнта, що
визначається першою похідною температури по нормалі до
ізотермічної поверхні. Рівняння теплопровідності має вигляд:
q п=- ТgradT , (6.1)
де q п – густина теплового потоку;  Т – коефіцієнт
теплопровідності, Вт/(мК).
Одним з важливих варіантів теплового контролю є
аналіз впливу властивостей багатошарового виробу (рис. 6.1),
коли температура двох середовищ (звичайно газів) фіксована,
що відповідає нагріванню від плоского нескінченно
віддаленого джерела (а), від витягнутого в нитку джерела (б),
від точкового джерела (в).

41