Page 49 - 4665

Однак за своїм економічним змістом дана звітність є об-
межено придатною для аналітичних цілей: 1) неможливо оціни-
ти стан матеріально-технічної бази туризму; 2) неможливо про-
аналізувати фінансове забезпечення галузі – наявність власного
капіталу, довгострокових та поточних зобов’язань; 3) звітність
подають тільки ліцензовані суб’єкти індустрії туризму, в резуль-
таті у показниках роботи туристичної галузі адекватно не відо-
бражено обсяги діяльності суб’єктів господарювання туристич-
ної галузі, які не підлягають ліцензуванню.
Інформаційне забезпечення аналізу діяльності суб’єктів
господарювання туристичної галузі однозначно потребує вдо-
сконалення. Державна статистична звітність за формою 1-ТУР
представляє фінансово-економічні показники укрупнено, а та-
кож не узгоджено із сучасними вимогами користувачів фінан-
сової інформації. Так, використання показника “балансовий
прибуток” є недоречним із впровадженням національних ста-
ндартів бухгалтерського обліку. У рядку “платежі до
бюджету” “вказують фактичні суми податку на прибуток, на
землю, на додану вартість та інші платежі, внесені в бюджети
різних рівнів від туристичної діяльності”, хоча доцільним є
подання інформації про суми платежів за видами у державний
та місцевий бюджети. Втрати, пов’язані з наданням туристич-
них послуг, необхідно деталізувати із вказівкою елементів
операційних витрат. Це все зумовлює необхідність гармоніза-
ції туристичної звітності в частині фінансово-економічних по-
казників до вимог національних стандартів бухгалтерського
обліку та відповідного представлення фінансової інформації у
звітності. Крім того, виникає необхідність розмежування об-
ліку та представлення у туристичній звітності фінансово-
економічних показників окремо за обсягами туристичної дія-
льності юридичних та фізичних осіб – суб’єктів господарю-
вання туристичної галузі у зв’язку із специфікою формування
фінансових результатів їх діяльності.

48