Page 263 - 4663

значних затрат. Якщо ми маємо суцільне покриття, то в стаціонарному,
режимі більш вигідно покривати оловом (більш пасивним металом). При
порушенні цілостності покривного шару, цинк як більш активний метал,
0
посилає свої йони в розчин. Виникає подвійний електричний шар: Zn - 2ē
→ Zn 2+
Якщо ж весь час забирати електрони, тоді цинк руйнується, тобто
+
піддається корозії: 2H + 2 ē → H 2. Відновлення водню проходить на залізі.
У даному випадку цинк окислюється весь час, незважаючи на те, що в
наявності тріщини. Отже, розглянутий випадок анодного покриття, тобто
покриття більш активним металом захищає метал навіть у випадку тріщин.

У другому випадку залізо більш активне, посилає свої йони в розчин:
0 2+ +
Fe – 2 ē → Fe ; 2H + 2 ē → H 2.
Коли порушується покриття, краще, щоб олова взагалі не було, процес

корозії проходить надзвичайно швидко. Невигідність покриття
малоактивним металом очевидна. Якщо ж метал менш активний, ніж
метал, що захищається, таке покриття носить назву катодного. При
пошкодженні катодного покриття метал, який ми захищаємо, піддається

більшій корозії.
Захисні покриття проводять ще фарбами, емалями, полімерними

речовинами, оксидними плівками. Часто проводять процес вороніння,
внаслідок чого на поверхні металу утворюються відповідні оксиди (Fe 3O 4,
Cr 2O 3 та інші).

3.2. Протекторний захист

До металу, який необхідно захистити від корозії, прикріпляються

пластинки більш активного металу – протектора (рис. 54).

Рисунок 54 – Протекторний захист фрагмента залізної конструкції

262