Page 215 - 4655

Шкідливий вплив вільного газу на роботу насоса можна
попередити. Для цього при підборі насоса для заданих умов
експлуатації задаються такою глибиною занурення його під
динамічний рівень, де тиск на прийомі насоса перевищує тиск
насичення парів газу. Тобто газ знаходиться у рідині в розчи-
неному стані. Крім цього для виділення вільного газу із газо-
рідинних сумішей на прийомі насоса встановлюються газосе-
паратори та інші пристрої, за допомогою яких вільний газ не
поступає у насос, а відводиться в міжтрубний простір. Із цього
витікає, що основним фактором, який визначає величину кое-
фіцієнта наповнення, слід вважати втрати рідини V, що мають
місце в кільцевій щілині між плунжером і циліндром.
Найбільші втрати в плунжерній парі виникають при пе-
реміщенні головки балансира вверх, коли нагнітальні клапани
герметично закриті і тиск над плунжером максимальний. Су-
марна величина втрат визначається як різниця між об’ємом
рідини, що стікає вниз по кільцевій щілині між плунжером і
циліндром під дією перепаду тиску на плунжер та об’ємом рі-
дини, яка за рахунок молекулярних сил щеплення з матеріа-
лом плунжера переміщається з ним вверх.
Величина втрат залежить від ряду факторів, основними з
яких є: режим руху рідини (ламінарний або турбулентний); вели-
чина зазору між плунжером і циліндром, обумовлена групою по-
садки та форма розміщення плунжера стосовно осі циліндра.
Для нового насоса втрати рідини в залежності від режи-
му її руху рекомендується визначати за формулами А. М. Пір-
вердяна:
– при ламінарному русі рідини:

3 D пл 3 Р наг Р вс .ц 1
V 1 c 2 D V ; (5.101)
вт пл пл
2 12 р l пл р 2
– при турбулентному русі рідини:
4
3 Р Р 7
V 4,7 1 0,3c 2 D наг вс .ц
вт
пл
12 р l пл р (5.102)
1
D V ,
2 пл пл

214