Page 20 - 4655
P. 20

Для розрахунку деталі колонних головок розбивають на
           окремі елементи. Більшість елементів мають основну форму у
           вигляді циліндричної оболонки. Якщо товщина стінки деталі
           не  перевищує  10  %  внутрішнього  діаметра,  то  її  вважають
           тонкостінною.  Такі  циліндричні  деталі  розраховують  за  по-
           ширеною формулою
                                      Р  D
                                         σ  c  σ  ,                         (1.1)
                                  р
                                       2δ        p
           де     σ – діюче розтягуюче напруження;
                  p
                 P – розрахунковий тиск середовища;
                 D c  – середній діаметр оболонки;
                 δ – товщина стінки;
                 σ – допустиме напруження розтягу матеріалу деталі.
                   p

                При  відношенні  R    r    1 , 1   оболонку  вважають  товсто-
           стінною і тоді розрахунок проводять за формулою

                                    R 2  r 2
                                    σ  P      σ  ,                                 (1.2)
                              р
                                    R 2  r 2    p
           де      R, r – зовнішній і внутрішній радіуси оболонки.

                При  використанні  клинових  підвісок  необхідно  переві-
           рити їх на граничне  осьове навантаження за найбільшою ва-
           гою підвішених обсадних колон. Верхня труба колони на ді-
           лянці контакту з клинами піддається дії осьових і радіальних
           навантажень (рис. 1.4). Між клинами та корпусом з однієї сто-
           рони, клинами та трубою з другої діють сили тертя:

                                        F 1 = N 1 · f 1     i   F 2 = N 2 · f 2,           (1.3)
           де     N 1, N 2 – нормальні складові зусиль на корпус і трубу;
                f 1  – коефіцієнт тертя тильної частини поверхні клинів з
           поверхнею корпусу;
                f 2 – коефіцієнт зачеплення клинів з трубою.

                Надійність  захвату  клинами  труб  забезпечується  підбо-
           ром кута нахилу клинів   і коефіцієнтів f 1 та f 2.

                                          19
   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25