Page 135 - 4655

Ущільнення рухомих деталей в агрегаті щілинні. Вони
розташовані між золотником і штоком, золотником і корпусом
золотника, корпусом під золотником і штоком.
Визначення подачі насоса. Подача насоса визначається
за формулою
3
2
Q = 1440·S n· d ·η·n, м /добу, (4.20)
п
де S n – довжина ходу, м;
d п – діаметр поршня, м;
η – коефіцієнт подачі;
-1
n – число ходів, хв .

Відбір рідини із свердловини регулюється в широких
межах зміною на поверхні кількості поданої до заглибного
двигуна робочої рідини, при цьому можна отримати частоту
переміщень від 10 до 60 за хв.
Визначення витрат робочої рідини. При підборі гідро-
поршневого насоса необхідно прагнути до максимального
скорочення витрат робочої рідини (витрати на тону видобутої
нафти).
3
Витрати робочої рідини (м /доб) будуть рівні
Q роб = 1440 (2F 2 – f) · s · n · K р , (4.21)

де F 2 – площа поперечного перерізу плунжера заглибного
2
двигуна, м ;
2
f – площа поперечного перерізу штока, м ;
s – довжина ходу плунжера заглибного двигуна,м;
n – число подвійних ходів плунжера за хв.
K р – коефіцієнт витрат робочої рідини (відношення фак-
тичних витрат до теоретичних).

4.6.2 Порядок розрахунку параметрів вузлів ГПНУ

Розрахунок містить в основному такі етапи:
1 Визначення глибини необхідного занурення насоса під
динамічний рівень при заданому коефіцієнті наповнення на-
соса, газовому чиннику (з урахуванням гідравлічного опору у
всмоктувальному клапані насоса). Цей розрахунок проводить-
ся так само, як і подібний розрахунок для штангових насосів.

134