Page 134 - 4655
P. 134

просуває всю поршневу групу вниз. Відбувається перетікання
           рідини,  яку  відбирають  з  порожнини  Д  через  нагнітальний
           клапан в порожнину Г над поршнем насоса. Всмоктувальний
           клапан насоса в цей час закритий. При цьому частина відкачу-
           вальної рідини в об'ємі штока, що входить в циліндр насоса,
           виштовхується в підйомний канал.
                У крайньому нижньому положенні поршнів повздовжня
           канавка на верхній частині штока сполучає порожнину Б з ка-
           мерою під золотником Е. Оскільки нижня головка золотника
           діаметром більше, ніж верхня, а тиск над і під золотником од-
           наковий і рівний тиску робочої рідини, золотник під дією різ-
           ниці сил (добуток тиску на площу) піднімається у верхнє по-
           ложення  і  з’єднує  канали  В  і С.  Таким  чином,  порожнина  Б
           сполучається з порожниною Г, над поршнем двигуна встанов-
           люється тиск стовпа відкачувальної рідини. Під поршнем дви-
           гуна, в порожнині Б, залишається постійний тиск робочої рі-
           дини.  В  результаті  на  поршень  двигуна  починає  діяти  сила,
           обумовлена різницею тиску в порожнинах  Б і  В, і поршнева
           група починає рух вверх.
                У  насосі  закривається  нагнітальний  і  відкривається
           всмоктувальний клапани. Відбувається всмоктування рідини з
           порожнини свердловини в циліндр насоса (у порожнину Д). У
           крайньому  верхньому  положенні  повздовжня  канавка,  розта-
           шована в нижній частині штока, сполучає порожнину Е у зо-
           лотника з порожниною Г. Тиск під золотником падає до тиску
           стовпа  відкачувальної  рідини.  Над  золотником  діє  високий
           тиск робочої рідини. Під дією перепаду тиску золотник пере-
           сувається в нижнє положення, яке показане на рис. 14.8. Після
           цього робочий цикл заглибного агрегату повторюється.
                Конструкція заглибного агрегату має наступні особливо-
           сті. Поршні двигуна і насоса виконані із сталі з покриттям їх
           поверхні хромом. Шар хрому завтовшки близько 0,07 мм від-
           різняється високою твердістю і хорошою зносостійкістю.
                Циліндри  двигуна  і  насоса  складені  із  сталевих  втулок
           (сталь  марки  38ХМЮА)  з  азотованою  внутрішньою  поверх-
           нею.  Карбіди,  що  утворюються  при  азотуванні,  дозволяють
           підвищити твердість поверхні втулок до 80 за шкалою НRА. В
           результаті  в  гідропоршневих  насосах  використовується  най-
           більш зносостійка пара тертя. Такі ж пари використовуються в
           штангових насосах за особливо важких умов їх експлуатації.


                                         133
   129   130   131   132   133   134   135   136   137   138   139