Page 58 - 4651

колектора, є зазвичай наслідком порушення технології
буріння (неприпустимо великі репресії на пласт, застосування
глинистого розчину низької якості з великою водовіддачею) і
технології геофізичних досліджень (недотримання
оптимального часу дослідження). Найбільш суттєво ці
чинники позначаються при проведенні геофізичних
досліджень в надглибоких свердловинах на глибині більше 4
км.
Для отримання істинного значення параметра Р н
необхідно знати коефіцієнт пористості k п, який визначають
геофізичними методами або за керном. Чим надійніше
встановлена величина k п, тим точніше значення  вп, що
використовується для розрахунку Р н.
Найбільш надійно завдання виділення продуктивних
колекторів може бути вирішене для чистих високопористих
міжзернових піщаних і карбонатних колекторів. Ці колектори
характеризуються зазвичай неглибоким проникненням, а їх
питомі опори  п і  вп при насиченні відповідно нафтою (газом)
або водою відрізняються у багато разів, тому продуктивні і
водоносні колектори легко виділити за величиною  п і навіть
за значенням  еф на діаграмі індукційного методу або  к
великих градієнт-зондів. Для колекторів, у яких в широких
межах змінюються глинистість і пористість, оцінити
продуктивність колектора можна тільки при комплексному
використанні діаграм методів опорів і глинистості (ПС, ГК)
або пористості (АК, НК, ГГК-Г).
Для оцінки продуктивності глинистих теригенних
колекторів, питомі опори яких для продуктивних і водоносних
пластів можуть відрізнятися не більше ніж в 2-3 рази,
зіставляють амплітуду аномалії ПС E s з відношенням  пп/ п
( пп - питомий електричний опір промитої зони). Для кожного
пласта, характер насичення якого визначають, розраховують
значення E s, знаходять  пп за діаграмами мікроелектричних
методів і  п за діаграмами БКЗ або ІК і обчислюють
відношення  пп/ п; при відсутності на площі результатів
масових вимірювань мікроелектричними методами замість  пп
використовують  зп визначене за БКЗ або за діаграмами малих
зондів.

57